У Путіна було 4 плани перемогти Україну: 2 вже провалилися, а 2 ще можуть спрацювати, - WSJ

У кремлівського диктатора Володимира Путіна є чотири ставки на те, як виграти війну в Україні. Дві з них – те, що українська армія зламається, або що адміністрація президента США Дональда Трампа змусить Київ підкоритися вимогам Москви. Обидві "грають погано".

А ось дві інші путінські ставки мають кращі шанси спрацювати до наступного року: паралізувати українську економіку безперервними ракетними та дроновими ударами і дочекатися, поки європейська підтримка ослабне під тиском політичних партій, що набирають популярності та виступають проти допомоги Києву, пише The Wall Street Journal.

Переговори в Абу-Дабі цього тижня, які відбувалися за посередництва США, показали: Кремль, як і раніше, вірний своїм початковим військовим цілям – розчленувати й підкорити Україну, одночасно переписавши післявоєнний порядок у Європі.

Більшість спостерігачів сходяться на думці, що Путін, найімовірніше, чекатиме початку 2027 року, щоб побачити, як спрацюють його стратегії, а вже потім вирішить – продовжувати колишній курс чи коригувати його, зазначають журналісти.

"Весна – це те, чого чекатимуть росіяни. Вони хочуть побачити, що дасть ця ракетна кампанія", а також хто переможе на майбутніх президентських виборах у Франції, – заявила директорка з питань Євразії в Центрі імені Джеймса Мартіна з питань нерозповсюдження в Монтереї Ханна Нотте. - "І тоді вони підведуть підсумки".

Але навіть у цьому випадку, вважає Нотте, Росія, найімовірніше, перегляне стратегію, але не відмовиться від своїх цілей.

Немає "козиря Трампа"

Коли минулого року Трамп повернувся до Білого дому, пообіцявши закінчити війну за один день, Кремль сподівався, що той змусить Україну піти на територіальні та інші поступки. Трамп прямо сказав президенту України Володимиру Зеленському: "Зараз у тебе немає козирів".

Але попри американський тиск Київ відкинув вимоги Путіна передати йому ті території, які російські війська так і не змогли захопити. А ранні кроки Трампа, якими він майже повністю зупинив військову та фінансову допомогу США Україні, лише зменшили вплив Білого дому.

Однак США все ще можуть тиснути на Україну, пишуть ЗМІ. Нещодавно Зеленський повідомив, що українські військові знову зіткнулися з перебоями в роботі військового Starlink від SpaceX Ілона Маска, який працює у співпраці з Пентагоном. Уже в жовтні Маск обмежував доступ до української військової мережі Starlink – на тлі напруженості між Трампом і Зеленським.

Москва намагається переконати Білий дім зняти санкції – навіть без припинення вогню в Україні. Кремль підкидає американським інвесторам з оточення Трампа та його посланцям привабливі бізнес-пропозиції.

Втім, ці економічні ініціативи поки що не мали широкого резонансу, хоча Білий дім уже послабив деякі санкції, а американські чиновники лобіюють економічні угоди з Росією в рамках мирного процесу. А після того, як на нещодавніх проміжних виборах Конгрес перейшов до демократів, адміністрації Трампа стане ще складніше продовжувати пом’якшення санкцій.

Незважаючи на дружні жести Трампа на адресу Путіна, Кремль розраховував на більше, йдеться в матеріалі. Російські чиновники не приховують свого розчарування тим, що Україна продовжує чинити опір.

Війна проти міст

Цього року Росія показала найгірший результат на полях боїв на сході України з 2022 року. Спроби оточити українські оборонні бастіони у східній частині Донецької області провалилися. Зараз Росія робить останню спробу здійснити прорив перед тим, як зима ускладнить наступ ще більше. Але поки що українська армія тримається, незважаючи на хронічний дефіцит військовослужбовців.

На початку цього року Росія змінила вище командування армії в Україні – зокрема, через критику щодо величезних втрат. Але наступ росіян і далі з трудом просувається під небом, заповненим дронами – це революція у способі ведення війни, яка поки що грає на руку тим, хто обороняється, зазначають журналісти.

"Зима зазвичай є найкращим часом для російського наступу, але українська присутність дронів на лінії фронту зараз настільки переважна, що лише періоди поганої погоди, які обмежують роботу безпілотників, дозволяють росіянам просуватися вперед", – заявив Конрад Музика, засновник компанії Rochan Consulting, яка займається військовим аналізом і базується в Польщі.

Оскільки ситуація на полі бою майже застигла, Москва посилила кампанію ракетних і дронових ударів по українських містах та критичній інфраструктурі – від електростанцій і складів до чорноморських зернових портів і мостів через широкий Дніпро, що розділяє країну.

Ця кампанія загрожує залишити українські міста практично без електроенергії, опалення та водопостачання напередодні зими. Якщо безперервні ракетні удари призведуть до гуманітарної кризи та зупинять українську економіку, країна може стати ще більш залежною від європейського фінансування, щоб покрити зростаючі витрати на війну.

Європейський фронт

У Кремлі ж чудово розуміють: Європа – це зараз головний союзник України, але водночас і її потенційно слабке місце. Надії Путіна на перемогу значною мірою ґрунтуються на тому, що європейська політична підтримка України розколеться ще до того, як тиск війни стане нестерпним для його режиму.

Низькі темпи економічного зростання в Європі, напружені соціальні програми та високі ціни на енергоносії вже позначаються на рейтингах чинних урядів, більшість із яких підтримують Україну. Натомість популярність набирають ліві та праві популісти, які часто демонструють велику симпатію до Росії.

У Франції націоналістка Марін Ле Пен, яка, за даними опитувань, є фавориткою наступних весняних президентських виборів, обіцяє скоротити французьке та європейське фінансування України.

Найпопулярніша партія Німеччини – ультраправа "Альтернатива для Німеччини" – виступає за відновлення масових закупівель російського газу, перекреслюючи зусилля країни щодо позбавлення від енергетичної залежності від Москви. В Італії, де наступного року мають відбутися національні вибори, проти допомоги Україні виступають партії як із правлячої правоцентристської коаліції, так і з лівоцентристської опозиції.

Поки що уряди Європи тримають удар – незважаючи на дефіцит енергоносіїв, який цього року ще більше поглибила війна між США та Іраном.

Путін заявив, що хоче співпрацювати з Європою в подальших мирних переговорах, але лише за умови, що континент говоритиме одним голосом. Ця вимога, найімовірніше, лише поглибить існуючі розбіжності між європейцями щодо того, хто саме має їх представляти, зазначають журналісти.

Економічні резерви Росії теж не безмежні

Кремлю стає дедалі важче покривати зростаючий фінансовий дефіцит, адже військові витрати вже становлять третину і більше від усіх державних видатків. Регіональна влада, яка вже зіткнулася з нестачею коштів, скорочує виплати сім’ям загиблих солдатів.

"Ми маємо справу з дуже нестабільною системою", – заявила Олександра Прокопенко, старший науковий співробітник Центру Карнегі з питань Росії та Євразії, аналітичного центру, що базується в Берліні.

Раніше УНІАН повідомляв, що війна виснажує бюджет Кремля, Путін зазіхає на кошти заможних росіян. Економіка дедалі більше зміщується в бік військових потреб, а цивільні потреби відходять на другий план.

Крім того, ми також розповідали, що Росії не вистачає коштів на виплату зарплат військовим. Згідно з проєктом наказу Міністерства оборони, з 2026 року щорічна зарплата за грудень виплачуватиметься в січні наступного року.